"Щоб сонцю і квітам всміхалися діти"                                                                              
    Щороку на початку літа відзначається прекрасне свято-Міжнародний день захисту дітей. Рішення про відзначення цього свята було прийняте у листопаді 1949 року у столиці Франції Парижі конгресом Міжнародної демократичної федерації жінок. В Україні цей день відзначається із 1998року.Захист дитинства у цілому світі-це місія добра, любові і честі. Заради майбутнього ми живемо і прагнемо, щоб наші діти росли здоровими та щасливими. В бібліотеці до свята дитинства оформлена виставка-інсталяція "Щоб сонцю і квітам всміхалися діти".

                
                           Краса створена руками                                                                                                                                                                                    Підлісноолексинецькі майстрині, які творять шедеври художньої вишивки: Стефанюк В, О., Шиян Г.Б., Мариняк Л.М. У кожну свою роботу вони вкладають тепло власної душі, любов до прекрасного.

"Вивчай Європу- змінюй Україну"

2020- рік європи в Україні 

.                                                                                        Дякуючи    представництву Європейського Союзу в Україні за надані матеріали в рамках проєкту
 "Інформаційна підтримка ЄС-бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні"  в сільській бібліотеці оформлено інформаційний куток "Вивчай Європу-змінюй Україну". Це дасть можливість   користувачам бібліотеки більше дізнатись про Європейський Союз, його історію та сучасність, та багато іншої цікавої інформації  про життя країн Європи.

 

 

 

                 75-річчя Великої Перемоги   

 Пам'ятаємо

                     Його життя-як спалах зірки

 

          Чи знаєте ви, що прототипом головного героя фільму "В бій ідуть одні старики" є наш земляк Герой Радянського Союзу Верхомій Т.Г.? Тихон Григорович Верхомій народився 9 травня 1917р. в с.ПідліснийОлексинець Городоцького району Хмельницької області. Його батько Григорій Данилович Верхомій , був учасником російсько-японської війни.

                  Моє село на відстані віків                                                                                                                                                               Лише знаючи власну історію людина по-справжньому почне поважати себе та оточуючих. Саме тому окрім знання історії свого народу, люди повинні знати історію своєї «Малої Батьківщини». Підлісний Олексинець-мальовниче подільське село, яких є багато, проте воно має свою особливу історію, колорит.
Про заснування села до нас дійшли лише легенди. Так в одній з них розповідається, що першим почав забудовуватись під лісом Олекса. Від його імені село стало називатись Олексинцем. В іншій розповідається, що у ХIV-ХV століттях в цій місцевості виникла пошесть холери і село було спалене. Проте врятував його житель на ім’я Олекса , що жив біля лісу. Відповідно від його імені й пішла назва села, яке після холери знову відбудували. Першою найбільш достеменною датою першої згадки про село є 1493 рік.На території села і його околицях здавна проживали люди, які залишили після себе речі побуту. Тут знайдено фрагменти кераміки Трипільської культури lv-lllтис.до н.е., а також кам'яні сокири, ручні рубила,молотки, скребачки, ножі, наконечники стріл.
Підлісний Олексинець має свій курган. Знаходиться він за 1.4км.на південний захід від села у полі. Він всім відомий , як "Башта".Курган має висоту 3м. В діаметрі сягає 35 метрів. Тут залишилися останки геод езичного знаку, а довкола він розорюється. Кургани-це одна з двох основних груп поховань. Вони являють собою захоронення в ямах чи без них, над якими зводили могильні насипи. На Південно-східній околиці села,де тепер починається державний ліс, знаходилась фортеця. .Жителі села й тепер звуть це місце "Замчисько. Навколо неї був насипаний земляний вал, викопаний глибокий рів."