четвер, 19 листопада 2020 р.

 

«Село моє, для мене ти єдине»
Село моє!
Для мене ти єдине,
Для мене ти найкраще на землі,
Частина серця і країни,
Прийми мої всі радощі й жалі.
Моє село-краплиночка на карті,
У світі невідоме, та дарма.
Але чого без нього були б варті
Ми з Вами, кожен зокрема.
Наразі всім, хто цікавиться історією своєї маленької Батьківщини, свого роду дуже цікава книга- книга історія, розписана з найменшими дрібницями:
« Слобідка Підлісноолексинецька»
(енциклопедія села)
1595-2015
Автори книги:
Рудь Анатолій Володимирович, доктор філософії в галузі технічних наук, академік МАНЕБ, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри сільськогосподарських машин і механізованих технологій інженерно-технічного навчально-наукового інституту Подільського державного аграрно-технічного університету, колишній житель с. Слобідки Підлісноолексинецької.
Колодій Леонід Нікіфорович, воїн-інтернаціоналіст, учасник бойових дій, військовий пенсіонер, житель с. Слобідки Підлісноолексинецької.
Снігур Олександр Семенович, член Національної спілки журналістів України, почесний громадянин смт Ярмолинці, колишній житель с. Слобідка Олексинецька.
Книга складається з 12 розділів:
1.Село, народжене в обіймах лісу (історія народження села);
2.Основні віхи становлення та розвитку Слобідки Підлісноолексинецької;
3.Вулиці села(карта села , назви вулиць, та номери хатів);
4.Життєві історії слобідчан (світлини, життєві історії кожної сім’ї) );
5.Мати берегиня роду (багатодітні матері-матері -героїні);
6.Знані люди села;
7.Керівники та спеціалісти;
8.Ніхто не забутий, ніщо не забуто;
9.Воїни-інтернаціоналісти;
10.Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
11.Нагороди за бойові та трудові заслуги;
12.Довгожителі села.
Слобідка Підлісноолексинецька-невеличке село на Городоччині, а яка цікава історія!
Читаємо, згадуємо, дізнаємось, вивчаємо, пам’ятаємо.



неділя, 1 листопада 2020 р.


"Країна дивовижних мешканців Джанні Родарі. "
Цікаві факти. Майбутній літератор Джанні Родарі рано втратив батька: власник невеликої пекарні Джузеппе помер, коли синові було близько десяти. У дитинстві Родарі часто хворів, але вже з раннього віку стало ясно, що хлопчикові подобається творчість: він із задоволенням малював, грав на скрипці, писав вірші і багато читав. У дитинстві мріяв стати художником, потім захоплювався музикою, а пізніше мріяв стати винахідником іграшок. І не звичайних, а зовсім нових, неймовірних, які б змогли бути цікавими дуже довго. Новинка! Сбивает с ног хулигана за 1 секунду Джанні три роки присвятив грі на скрипці. Грошей на навчання не було, тому Родарі навчався в духовній семінарії, так як учнів там й годували, і одягали. У 17 років почав викладати в початкових класах місцевих сільських шкіл. Йому подобалося працювати з дітьми, придумувати для своїх учнів забавні і повчальні історії. В Італії Джанні Родарі довгий час залишався невідомий як письменник, та й сам себе він сприймав лише як журналіста. Джанні Родарі був атеїстом. У 1967 році літератора визнали найкращим письменником Італії, а в 1970-му він отримав найпрестижнішу премію Ханса Крістіана Андерсена і став всесвітньо відомий. Як писав Джанні Родарі в своїй єдиній книжці для дорослих ( «Граматика фантазії»), «в дійсність можна увійти з головного входу, а можна влізти в неї – і це куди забавніше – через кватирку». Сам він так завжди і робив. За казками Джанні Родарі знято кілька картин і створено більше десятка мультфільмів. В останні роки свого життя, він вже нічого не писав, але продовжував активно займатися просвітницькою роботою серед дітей.
Читаючи книжки Джанні Родарі, ніби разом з її героями потрапляєш в захоплюючі пригоди.
До уваги юних користувачів бібліотеки "Пригоди Цибуліно". У чудовій казковій повісті письменника розповідається про пригоди веселого цибуляного хлопчика Цибуліно та його друзів, які разом захищають скривджених і відновлюють справедливість.
На її сторінках ти зустрінеш майстра Виноградинку, кума Гарбуза та інших чесних трудівників, веселих Полуничку, Редисочку, графа Вишеньку, які допомагають Цибуліно подолати злих і жорсто¬ких синьйора Помідора та принца Лимона.
А чи побували ви на планеті, де Новий рік круглий рік? Тут немає грошей, хоча є магазини, продавці яких з нетерпінням чекають покупця, щоб просто віддати йому товар. Тут будують палаци, наповнюють їх меблями і фарфоровим посудом тільки для того, щоб це усе можна було ламати і крушити. Тут транспортний засіб - іграшка-гойдалка коник. І скрізь новорічні ялинки, на яких ростуть іграшки і гірлянди. Тут дощ цукерковий, тротуари біжать, а в ресторанах подають суп з фаршированої цегли і шашлик із заліза, причому усе це не лише цілком їстівно, але і дуже смачно. І тут дуже шанують хлопченят-землян. І на це є своя причина… а що ж було далі? Прочитай книжку "Планета Новорічних Ялинок" і про все дізнаєшся.
А ви знали, що є країна брехунів?
А книжка "Подорож Голубої Стріли" вам про це розповість.
До книжки входять дві казки : "Подорож Голубої Стріли" - про різдвяну чарівну подорож іграшкового поїзда "Голуба Стріла" та його лялькових пасажирів, і "Джельсоміно у Країні брехунів", яка розповідає про незвичайні пригоди хлопчика Джельсоміно і його друзів у дивній Країні брехунів.


 

 

 

 

 

 

 

 


Самобутній майстер слова

Борис Олійник
МАТИ СІЯЛА СОН
Мати сіяла сон
під моїм під вікном,
А вродив соняшник.
І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман,
А мені — сонячно.
Мати сіяла льон
під моїм під вікном,
А зійшло полотно.
І тепер: хоч яри, хоч вітри крізь бори,
А я йду все одно.
Мати сіяла сніг,
щоб він м’яко — до ніг,
А вродило зілля.
І хоч січень січе, а мені за плечем
Журавлі журавлять.
Мати сіяла хміль,
щоб дівчат звідусіль
Станом я знаджував,
А вони, як на сміх, проминали всі.
Все ж одна — зважилась.
Мати вибрала льон.
І вино вже давно
Хмільно так хмелиться.
І з-під крил журавлиних
мені під вікно
Листопад стелиться.
Тільки квітом своїм
при моєму вікні
Не опав соняшник.
Я несу його в світ,
щоб не тільки мені,
Щоб і вам — сонячно.
 
22 жовтня-85 років від дня народження видатного українського поета і громадського життя, лауреата Шевченківської премії академіка Бориса Ілліча Олійника.
Цікаві факти
Борис Олійник народився в родині службовця. Батько поета працював спочатку шахтарем, а пізніше — редактором районної газети. У 1943 р. батько загинув на війні. Вірші почав писати в шкільному віці. Одинадцять років очолював парторганізацію СП України і пишався тим, що за ці роки ніхто з письменників не був виключений з її лав або посаджений за ґрати. У журналістиці пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора. Усе своє життя Олійник був комуністом. Вважав комунізм найпередовішою ідеологією. Творчий доробок митця становить понад 40 книг віршів, есе і статей. Багато творів поета покладені на музику. Олійник став лауреатом чисельних премій, в тому числі державної імені Шевченка, імені Вернадського та премії імені Шолохова. 2012 року кандидатуру Олійника висували на здобуття Нобелівської премії з літератури. Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік). У 1980—1991 депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань. Що зробив Борис Олійник для України Борис Олійник, по суті, зупинив будівництво промвузла у Каневі, що загрожувало усипальниці Т. Г. Шевченка. Ще у Верховній Раді УРСР виступив проти зведення мосту через Хортицю, що й змусило урядовців відкласти реалізацію свого наміру. У 1995 року Борису Іллічу присвоєне звання «Почесний громадянин Канева». Був одним із тих, хто через пресу заблокував будівництво АЕС в Криму і під Чигирином та каналу Дунай-Дніпро, через який би пішов в Україну весь бруд Європи. Саме Олійник вручив від імені інтелігенції України маршалу Язову клопотання про звільнення від військово-політичного училища приміщень Києво-Могилянської академії. Маршал наклав позитивну резолюцію. У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в «Литературной газете» (Москва), «Випробування Чорнобилем», в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців. На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС у Москві Борис Олійник, зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: «А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія». Тобто саме він першим на державному рівні 1988 року в Кремлівському Палаці сказав про Голодомор в Україні, запропонувавши створити «Білу книгу» про чорні діла 1932—1933 років. Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе «Два роки в Кремлі» («Князь тьмы»). А також він побував в зоні Югославської трагедії.




                

В бібліотеці можна не тільки почитати гарну книгу, а й помалювати, пофантазувати, подивитись цікавий мультик ...

                                                                                                                                                       
           
                                                                                                                                                       


107
Engagements

                                                                                                                                                               

субота, 3 жовтня 2020 р.

 

"Запрошуємо у світ книги" (бібліотечний урок).
Мета уроку: знайомство з бібліотекою, з правилами поведінки у бібліотеці; залучення учнів до читання.
Учні 1-го класу з класним керівником Ольгою Миколаївною завітали до сільської бібліотеки. Маленькі читачі дізналися про походження слова "бібліотека", правила поведінки, про цікаві книги та журнали, які є в бібліотеці. З метою зацікавити юних читачів до бібліотеки, прищепити любов до книги з дитинства, була проведена казкова вікторина "З якої казки". А також діти відгадували цікаві відеозагадки, веселились.